Марія Рожновська

Рік народження 1904
Дата арешту червень 1943
Місце загибелі Київ
Дата загибелі червень 1943
Адреса Каменя спотикання Парк імені Івана Крамського
Дата встановлення Каменя спотикання 24 жовтня 2025
Дослідницькі команди Керівниця команди — Ольга Лімонова, вчителька історії НВК «Ерудит» Солом’янського району, учасниці — учениці цього ж НВК: Софія Науменко, Діана Артенян, Ольга Діброва, Поліна Бобровська. Команда поставила перед собою особливу мету: вшанувати пам’ять про тих людей, які в нелюдський час намагались врятувати євреїв від загибелі, але за це поплатились власним життям.

Дослідницькі команди

Життєпис

Марія Рожновська народилась у 1904 році.

Родина Рожновських, із доньками Марією та Юзефою, проживала у Києві в районі Святошино на вул. Петропавлівській, 74 і входила до підпільної організації. Марія була одружена з Семеном Жигалюком, подружжя виховувало доньку Манюсю Сикоржицьку.

По сусідству з Рожновськими жила сім’я Сіренко, донька яких Валентина була одружена з євреєм. Її чоловік Шльома Гер пішов на фронт.

29 вересня 1941 року, коли німці наказали всім євреям прибути до пункту збору, велика сім’я Гер пішла до Бабиного Яру. Зібралася і Валентина Сіренко-Гер з синами Сашком та Аліком. Проте батьки вмовили її не йти, бо вона чекала на третю дитину. Вони привели доньку з онуками до себе на Святошин.

Після розстрілів в Бабиному Яру німці почали виловлювати Києвом уцілілих євреїв.

Побоюючись за долю онуків, мати Валентини звернулася до сусідки Марії Рожновської з проханням заховати Сашка і Аліка.

Марія з сестрою Юзефою ховали їх у знайомих, вулицями водили закутаними мало не з головою. Часто ночували з ними в підвалах, поки не знайшли підходящої квартири на вул. Круглоуніверситетській, 19. Алік був старшим і багато що розумів, а Сашко весь час плакав. Сестри Рожновські носили дітям їжу, купали їх.

На початку січня 1942 року Юзефа відвела дітей до родини Гладченків: Трохима і його доньок Шури, Ніни і Люди. Тут, в Кучминому провулку, хлопці прожили аж до визволення Києва. До них приєдналась і їхня мати Валентина з новонародженою донькою. 

Якось влітку 1943 року Юзефа Рожновська пішла на завдання, а по поверненню дізналася, що її сім’ю заарештувало гестапо. Марію Рожновську, її чоловіка, доньку та інших членів родини розстріляли в Бабиному Яру. Вони заплатили своїм життям за порятунок єврейських сімей і зв’язок з партизанами.

Після війни Юзефа Рожновська вийшла заміж і взяла прізвище Чернецова. Працювала маляром-штукатуром. Валентина Гер з трьома дітьми дочекалась чоловіка з фронту. У 1946 році в них народився син Леонід. У 1979 році вона переїхала до дітей Нонни і Леоніда до США, де прожила до 1997 року.

Марія Рожновська та її сестра Юзефа були вшановані званнями Праведників народів світу. Марія — посмертно. Також званнями Праведників народів світу була вшанована родина Гладченків, яка переховувала Валентину і трьох її дітей під час нацистської окупації.