Петро Четвериков

Петро Четвериков народився у 1910 році.

Родина: був одружений з Марією Волковою. Подружжя мало сина Леоніда Сисака, який народився у 1934 році. Саме Леонід зберіг пам’ять про батьків і розповів про їхню діяльність.

Під час Другої світової війни та німецької окупації Києва Петро Четвериков і його дружина Марія брали активну участь у київському радянському підпільному русі опору. Їх будинок на Шулявці за адресою пров.Старопіщаний, 7, кв. 3 був явочним пунктом — місцем, де влаштовувались таємні зустрічі підпільників для передачі інформації та отримання завдань. 

Леонід згадував, як одного разу, весною 1942 року, застав вдома 12-річну дівчинку, яку прихистили батьки і яка залишилася у них на півмісяця. Нічліг їй влаштували під ліжком батьків, спустивши ковдру аж до підлоги. Згодом її відправили до села, в сім’ю, де вона жила як донька.

Через деякий час в домі з’явилася інша дівчина 17 років. Під час облави вона вистрибнула з вікна і, тікаючи від нацистів, потрапила до Четверикова. Залишати її на довгий час в явочній квартирі було небезпечно, тому дівчину переправили до партизанського загону. У 1942 році вона загинула. 

Петро Четвериков був заарештований гестапо і загинув у 1943 році. 

Всій сім’ї рятівників — Петру, Марії і Леоніду — присвоєно звання Праведник Бабиного Яру.