Олександр Вишняков

Виховувався Олександр в родині священика – о. Василя. В роду Вишнякових налічувалося 300 років спадкоємного священства. За особисту мужність і героїзм під час одного з боїв між німецькою та російською арміями у період Першої світової війни о. Олександр був нагороджений солдатським Георгіївським хрестом. Мав великі розбіжності у поглядах з більшовиками, а отже і проблеми. Був репресований в 30- роках, перебував в таборах ГУЛАГу (бухта Нагаєво). Повернувся із заслання в 1940 р. Був настоятелем Свято-Троїцького собору. Незабаром після початку війни до Києва стали доходити звістки про знищення євреїв в Житомирі і Вінниці. Київські євреї стали звертатися до о. Олександру з проханням охрестити їх в Православну віру. Батюшка охрещував євреїв та видавав їм свідоцтва про хрещення на церковних бланках. Таким чином йому вдалося врятувати від розстрілу багато єврейських родин, в числі яких піаніст Райський, соліст оперного театру Іванов, зубний лікар Паїн з родиною, диригент Раклін.
Після початку розстрілів в Бабиному Яру до отця Олександра прибіг сусід. Це був угорський єврей, в якого були дружина Сіма та троє дітей. Ще в перші дні війни отець Олександр охрестив всю його родину. Тепер німці відправили їх всіх в Бабин Яр. Яну вдалось втекти. Він просив батюшку, щоб той дав свідчення перед німцями, що його родина хрещена в православ`ї.
Вдягнувши рясу та Георгіївський хрест, отець Олександр відправився до Бабиного Яру. Там він засвідчив перед німцями факт хрещення і розшукав майже всю родину.
В перших числах листопада його заарештували співробітники гестапо. 6 листопада архімандрита Олексадра Вишнякова розстріляли в Бабиному Яру.