Олександр Вишняков

Олександр Вишняков народився 10 травня 1880 року в родині священника отця Василя. Рід  Вишнякових налічував 300 років спадкоємного священства. 

Як полковий священник брав участь у Першій світовій війні. За особисту мужність і героїзм під час одного з боїв між німецькою та російською арміями отець Олександр був нагороджений солдатським Георгіївським хрестом. По завершенні Першої світової війни переїхав до Києва, де мешкали родичі його дружини. Був настоятелем церкви Святої Трійці.

Мав великі розбіжності у поглядах з більшовиками, а отже і проблеми. Був репресований у 30-х роках, перебував в таборах ГУЛАГу. Повернувся із заслання у 1940 р. Був настоятелем Солом’янського храму, а потім — церкви Святого Миколая на Подолі. 

Незабаром після початку війни до Києва стали доходити звістки про вбивства євреїв в Житомирі та Вінниці. Київські євреї стали звертатися до отця Олександра з проханням охрестити їх в православну віру. Батюшка охрещував євреїв та видавав їм свідоцтва про хрещення на церковних бланках. Таким чином йому вдалося врятувати від розстрілу багато єврейських родин. Серед врятованих були піаніст Райський, соліст оперного театру Іванов, зубний лікар Паїн з родиною, диригент Раклін.

Ще в перші дні війни серед інших отець Олександр охрестив родину угорського єврея Яна, який мав дружину Симу і трьох дітей. Коли в Києві почалися розстріли євреїв, німці відправили всю родину в Бабин Яр. Яну вдалось втекти — і він прибіг до отця Олександра просити дати свідчення перед німцями, що його родина хрещена в православ`ї.

Вдягнувши рясу та Георгіївський хрест, отець Олександр вирушив до Бабиного Яру. Там він засвідчив перед німцями факт хрещення і розшукав майже всю родину.

В перших числах листопада його заарештували співробітники гестапо. 6 листопада 1941 року архімандрита Олександра Вишнякова розстріляли в Бабиному Яру.